Музеї без кордонів: миколаївські музейники провели професійний нетворкінг в Одесі

Нетворкінгова зустріч миколаївських музейників з Миколаївський обласний краєзнавчий музей, Миколаївський обласний художній музей ім. Верещагіна, Музею суднобудування і флоту та Музею книги Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека відбулась з одеськими колегами з ONFAM / Одеський національний художній музей, Одеський археологічний музей – Odesa Archaeological Museum та WEartMuseum / Одеський музей західного і східного мистецтва. Це була не просто екскурсія, а глибока професійна розмова «без краваток» про те, як культура тримає удар і продовжує жити в умовах війни.

Тетяна Токарчук, головна зберігачка ОНХМ, поділилася з миколаївськими колегами практичними кейсами виживання та розвитку музею у надскладний час, коли інституція змушена шукати нестандартні підходи.

Ми постійно експериментуємо, робимо те, що в музеях ніби й робити не можна. Тому, або допомагайте нам, або не заважайте, – жартує Тетяна Токарчук, описуючи сміливість та креативність одеських музейників.

Вона наголосила на важливості системної роботи у сфері фандрейзингу. За її словами, шлях до фінансової підтримки – це тривалий процес, що вимагає специфічних навичок.

Щоб отримати один позитивний результат, треба з десяток спроб. Минулого року статистика була такою: 13 відмов на один виграний проєкт. Коли ми врешті отримуємо грант, за цим стоїть величезна попередня робота. Дуже важливо володіти цією особливою “грантовою мовою”, адже не можна просто написати “дайте нам гроші”, – зазначила зберігачка ОНХМ. Вона додала, що рушійною силою у цьому процесі є молода та енергійна команда музею.

Особливу увагу колег з Миколаєва привернула робота одеського клубу меценатів – «Клубу Маразлі», створеного при музеї. Спільнота об’єднує небайдужих підприємців та містян, які підтримують музей через щорічні членські внески. Завдяки такій синергії музей закриває нагальні господарські потреби (від фарбування стін до реставраційних матеріалів) та продовжує розвиватися.

Знаєте, зараз ніхто не виділяє бюджетних коштів на поповнення колекцій. Але ми завдяки меценатам поповнюємо її навіть під час війни. Наприклад, нещодавно ми в складчину придбали для музею роботу Олександра Ройтбурда «Статевий акт» 1997 року… Ми офіційно прописуємо колективне дарування із переліком імен усіх меценатів та внесків. Це надзвичайно важливо для історії. Через 100 років наші нащадки так само будуть шукати інформацію про тих, хто рятував та розвивав культуру сьогодні, – підкреслила Тетяна Токарчук.

Загалом, під час візиту стало зрозумілим, що колеги з Одеси, так само як і з Миколаєва, щодня стикаються зі схожими викликами, тому обговорення охопило найболючіші та найактуальніші теми.

говорили про те, як організувати роботу з відвідувачами під час повітряних тривог, забезпечити швидку евакуацію до укриттів та адаптувати виставковий простір.

обмінялися практичними кейсами убезпечення та евакуації музейних колекцій, а також критично важливим досвідом оцифрування експонатів для створення цифрового архіву. обговорили створення інтерактивних дитячих зон, де малеча може розвантажитися та зануритися в творчість, що є надзвичайно важливим елементом психологічної підтримки сьогодні.

ділилися досвідом комунікацій з міжнародними донорами та пошуку ресурсів на відновлення й розвиток музею.

вивчали успішні кейси роботи музейних крамниць як інструменту популяризації культури та додаткового джерела фінансування інституцій.

Захід провела Платформа MY ART у співпраці з Агенція розвитку Миколаєва в рамках реалізації проєкту «Промислова спадщина Миколаївщини» в межах програми MUSEUM FUTURES, яку впроваджують RIBBON International та Mystetskyi Arsenal у співпраці з ГО «Спільнота Мистецького арсеналу».