Пісні для душі — саме вони лунали в музично-художній вітальні художнього музею імені В.В. Верещагіна у виконанні солістів-вокалістів обласної філармонії. Вони торкалися найпотаємніших струн — то лагідно, мов подих осені, то велично, наче хвиля вечірнього моря. Кожен голос ніс свою історію, огортав слухачів теплом і світлом, дарував те відчуття внутрішнього дому, якого так часто бракує у буденності.
Мелодії пролітали під склепіннями зали, немов птахи свободи, залишаючи по собі післясмак натхнення. А погляди людей світилися тим самим тихим щастям, коли мистецтво торкається серця по-справжньому.
Сьогодні художній музей знову був на хвилі мистецтва — того, що живе для душі і заради душі.
Поділитись в мережі