Весільна сорочка, яка була вишита у трагічні роки Голодомору 1932–1933

Її вишивала Анастасія Шалє для своєї доньки Уляни, коли хмари голоду вже нависали над Україною. Уляна Лук’янівна Баранова народилася 30 грудня 1915 року, і ця сорочка стала для неї символом любові та материнської турботи у найтяжчі часи.

Сама сорочка цікава і з погляду етнографії. Вона вишита хрестиком, геометричними орнаментами, різнокольоровими нитками. Особливо вирізняється її крій — короткий рукав до ліктя, що було зовсім нетипово для того часу.

Анастасія Шалє народилася приблизно у 1885 році у селі Єрци (нині Єрківці) Переяславського повіту Київської губернії. Вона мала шістьох дітей, усі народилися на Київщині. У 1937 році родина переїхала до Миколаєва, де нині мешкають її пра-пра-пра-онуки.

Сорочку зберігала пра-пра-онука Анастасії – Вікторія Аверіна, а до музею її передала Аня Гайдай. Ми щиро вдячні за цю надзвичайну пам’ятку родинної історії. Коли експонат має власне обличчя, свою долю, імена та емоції, він промовляє до нас голосніше за слова.

Це не просто одяг — це жива історія, зіткана з ниток любові, сили та пам’яті.