Віримо. Чекаємо. Пам’ятаємо.

Це була зустріч про тих, кого сьогодні немає поруч, але на кого продовжують чекати. Про Захисників України, які зникли безвісти або перебувають у російському полоні. Про їхні родини, для яких очікування стало частиною щоденного життя.

Зниклий безвісти — це не просто статус і не ім’я у списку. Це людина, у якої є родина, друзі, спогади, своє життя. Це син, чоловік, батько, брат, коханий, товариш. І за кожним таким ім’ям — ті, хто продовжує шукати, чекати й вірити.

Захід об’єднав родини військовослужбовців, представників громадських, державних та міжнародних організацій. Учасники говорили про пошук зниклих, підтримку родин і необхідність постійно нагадувати суспільству про тих, хто досі не повернувся додому.

Організаторами стали ВП ГО «Об’єднання матерів і дружин Захисників України» в Миколаївської області, ВП «Спільнота родин 53 ОМБр» та ГО «StandsForPowS» — об’єднання родин військовополонених та безвісти зниклих Миколаївщини.

Під час зустрічі звучали особисті історії. І кожна з них — про біль, силу та надію. Про те, що пошук триває. Про те, що мовчання не може стати відповіддю. Про те, що жодне ім’я не повинно бути забуте.

Ми маємо говорити про них.

Ми маємо пам’ятати про них.

Ми маємо чекати на їхнє повернення.