Дивлячись на це фото, не кожен одразу здогадається, що саме зображено.
А це — верша, традиційне плетене знаряддя для лову риби.
Саме таку вершу власноруч виготовив і подарував Миколаївському обласному краєзнавчому музею Олександр Шива — людина, чиє дитинство минуло на берегах річки Тилігул, на Одещині. Тут верша була звичним і незамінним рибальським знаряддям, яке плели з лози перед зимою та використовували цілий рік.
Мистецтву плетіння пан Олександр навчився від друга дитинства Сергія Гуцька — вірніше, плели разом. З лози формували корпус, схожий на амфору, та окремо — лійку з вузьким входом і з’єднували їх. Риба легко заходила всередину, а вибратися вже не могла. Верша могла служити багато років, поступово темніючи від води й часу.
Встановлювали її в протоках плавнів, проти течії, глибину обирали до одного метра, закріплювали довгими палицями (кілками). У верші ловили в’юнів, карасів, плітку, щук, лина та іншу рибу. Взимку — навіть з ополонки.
Сьогодні верша в музейній експозиції — це не лише знаряддя лову, а й мовчазний свідок традиційного способу життя, тісного зв’язку людини з річкою та природою. Саме такі речі допомагають відчути живу історію краю.
Колектив музею дякує Олександру Шива за цінний дарунок і спогади, що оживають у музейних стінах.
Поділитись в мережі