21 лютого юні і дорослі учасники програми арт-терапії, активного та цікавого дозвілля “Free-time” святкували в бібліотеці Міжнародний день рідної мови.
http://unbib.mk.ua/index.php/2009-06-02-17-23-57/50-2009-06-11-08-24-41/5342-free-time-.html
Присутні дізналися про історію виникнення свята. Навіть дорослі були вражені описаними подіями сімдесятирічної давнини, що сталися в Бангладеш 21 лютого 1952 року. Тоді від куль поліцейських загинули студенти, котрі вийшли на демонстрацію на захист своєї рідної мови бенгалі, вимагаючи визнати її однією з державних мов країни. Відтоді ця дата у Бангладеш стала днем полеглих за рідну мову, а весь світ відзначає День рідної мови. Починаючи з 2000 року, це свято відзначають і в Україні.
Разом із дівчатами і хлопцями поміркували, чому ж так важливо підтримувати, захищати і поважати рідну мову. Бібліотекарка Анна розповіла, що мова кожного народу відображає його історію, природні умови та інші аспекти існування. Цікаво, що одні мови мають більше дієслів, у інших – десятки слів ввічливості чи слів для опису завірюхи і снігу. Зазвичай такі слова складно перекласти іншими мовами. Анна разом із юним помічником Іваном спробували озвучити такі слова: “Mamihlapinatapai” – слово з мови племені яган (Вогняна Земля), що приблизно означає “погляд між двома людьми”; “Iktsuarpok” з інуїтської – “вийти назовні, аби поглянути, чи хто не йде”; “Tartle”– шотландською “мить зволікання, коли намагаєшся уявити когось, чиє ім’я забув”; “ Ilunga” мовою чілуба (південний захід Конго) – “людина, яка забуде першу образу, витерпить другу, але ніколи не пробачить третю”; коротеньке японське слово “Wabi-Sabi” означає “стиль життя, заснований на знаходженні краси у недосконалості всього живого і спокійному прийняття природного циклу росту та розпаду”.
Діти радо пристали на пропозицію бібліотекарки Саші трішки порухатись. Танцювали під “Сосиску круту артистку”, зіграли в “Міркуй добре” і “Словниковий біг”, як завжди, були кмітливими і активними. Разом із бібліотекарками, матусями/татусями спробували сказати кілька базових фраз різними мовами — французькою, болгарською, польською, німецькою, угорською. А ще вивчили слово “соняшник” дванадцятьма мовами, блискуче розшифровували метаграми — особливі віршовані загадки і дізнались безліч цікавинок про мови світу. Потім гуртом послухали пісню «Hej, sokoly!» і помітили, як наскільки польська лексика подібна до української.
http://unbib.mk.ua/index.php/2015-02-09-13-48-46/112-2017-02-23-09-57-22/3389-2019-02-20-15-57-21.html
Майстриня-бібліотекарка Влада провела майстер-клас, під час якого навчала плести браслети зі стрічок. Вона запропонували обрати кольори прапорів різних країн і втішилось, що більшість одразу бралися за сині і жовті стрічки. Відміряли потрібну довжину і взялися до справи. Кілька невдалих спроб не знітили наших юних майстрів. Навпаки, вони ще з більшою уважністю спостерігали за хитромудрими переплетіннями. І невдовзі кожен мав стильний аксесуар, а часом і декілька, адже це чудовий подарунок для мами/тата чи друзів.
На завершення свята — традиційне чаювання, веселі розмови, обмін враженнями і емоціями. Наші учасники вже роззнайомились і потоваришували, тому з нетерпінням чекають не лише нових забав, а й нової зустрічі з друзями. Запрошуємо всіх, дорослих і юних, на Велику Морську, 92. У нас завжди цікаво і весело!
